Центр Сучасної Ветеринарної Медицини
Передзвонити мені

Ім'я

Телефон

Нам 20 років!
  • цілодобова робота і консультація
  • готелі для тварин
  • професійні лікарі
  • новітні методи

З любов’ю до кожної тварини

Для любителів тварин

Сечокам’яна хвороба у собак

Мочекаменная болезнь у собак, Сечокам’яна хвороба у собак, МКБ у собак, СКХ у собак

Сечокам’яна хвороба (СКХ) найчастіше у власників тварин асоціюється з кішками. І дійсно серед кішок сечокам’яна хвороба досить розповсюджена. Але в даній статті мова піде про СКХ у собак.

Здебільшого, власники собак не підозрюють про наявність у тварини СКХ. Це обумовлено деякими факторами – механізм утворення каменів сечовивідної системи у собак «більш довший», уретра собак має більший діаметр ніж уретра кішок, тому часто камені просто виходять під час сечовиділення і власник просто не помічає цього до певного часу.

Тому в більшості випадків про наявність СКХ власника тварини сповіщає лікар після проведення дослідження сечі, або проведення ультразвукової діагностики.

В більшості випадків у собак виявляють струвітні камені (трипельфосфати). При цьому у кішок в більшості випадків причиною появи струвітних каменів є огріхи в раціоні харчування, а у собак у собак причиною утворення таких каменів є запальний процес в сечовому міхурі, який змінює кислотність в лужну сторону, що й спричинює утворення кристалів даного типу.

На утворення оксалатних солей дуже сильно впливає харчування (високобілкова дієта, недостатня кількість рідини в раціоні, індивідуальна схильність).

Тобто, СКХ у собак зустрічається часто. При цьому в групу ризику потрапляють такі породи:

  • Шнауцери
  • Спаніелі
  • Ши-тцу
  • Карликові пуделі
  • Йоркширські тер’єри
  • Пекінеси
  • Далматинки
  • Англійські бульдоги

Чим же загрожує СКХ здоров’ю собаки? Які можуть бути наслідки якщо тварину не лікувати, або якщо лікування розпочали пізно?

Крім того, що при СКХ акт сечовиділення дуже болючий для самої тварини може бути обструкція (закупорка) сечовивідних шляхів. Що в свою чергу спричинить загальний токсикоз. Якщо не надати тварині своєчасну допомогу може бути розрив сечового міхура і тварина загине.

Та й постійне подразнення уретри і сечового міхура каменями може спричинити уретрит, цистит, захворювання нирок.

Отже, як проявляється СКХ та на що слід звертати увагу власнику тварини?

Прояви можуть бути різні. Це залежить від статі тварини та стадії захворювання. На ранній стадії хвороба протікає практично безсимптомно і виявити її можна тільки при дослідженні сечі. У кобелів клінічні прояви з’являються раніше ніж у сук. При цьому спостерігається болюче та часте сечовиділення, або його взагалі немає, нерідко в сечі з’являються домішки крові.

Які фактори можуть провокувати розвиток МКБ у собак?

  1. Генетична схильність. Вище ми вже говорили про породи собак, які схильні до захворювання на СКХ.
  2. Хронічні запальні процеси в нижніх сечовивідних шляхах.
  3. Недостатня кількість рідини в раціоні собаки.
  4. Застійні процеси.
  5. Неправильне харчування та утримання тварини.

Лікування СКХ.

Лікувати тварину самостійно при появі симптомів категорично заборонено. По-перше, необхідно провести діагностичні заходи (клінічний аналіз сечі з мікроскопією осаду, ультразвукову діагностику органів черевної порожнини, зокрема сечового міхура). Це дасть можливість виявити солі та їх характер, а також наявність каменів. При наявності солей лікар призначить специфічний курс лікування з подальшим діагностичним контролем стану тварини. При наявності каменів великого діаметру необхідно проводити оперативне втручання з видалення їх з сечового міхура (на фото нижче).

Дуже важливо при наявності сечокам'яної хвороби у собак провести баквисів сечі.

Для призначення профілактичних заходів рекомендуємо звернутись до лікаря. Він призначить необхідне лікування.

Головний лікар ЦСВМ Липки - Фурсов Д. В.

 
До списку Для любителів тварин