Англійський сетер

английский сеттер порода, английский сеттер, англійський сетер порода

Англійський сетер - найбільш типовий представник сетерів (ірландського, гордона та англійського). У нього ласкава і добра вдача; він ідеальний супутник і товариш для дітей, при цьому відмінна рушнична собака.

• Невибагливий

• Дуже красивий

• Може жити і в будинку, і в розпліднику

• Відмінна рушнична собака

Розміри

Вага кобеля - 27-30 кг, суки - 25,5-28 кг. Зріст пса - 65-68,5 см, суки - 61-63,5 см.

Прогулянки

Необхідно не менше 10 хвилин для пробіжок в день для тримісячного цуценяти і по годині на день для дорослого собаки, щоб вона зберігала відмінний вигляд і здоров'я. Легко натаскувати для польової роботи.

Догляд за шерстю

Вам знадобляться триммінговальні ножиці і гребінь із сталевих спиць, а також гарна жорстка щітка для розчісування вовни. Слідкуйте, щоб вичіски на кінцівках не звалюються. Шовковисту довгу шерсть під вухами і на шиї до грудини видаляють. Потрібно ретельно вистригати шерсть між подушечками лап. Перед виставкою англійського сетера неодмінно купають, суху шерсть при розчісуванні пригладжують, всі стирчащі шерстинки вищипують. У США собак піддають більш помітного триммінгу, ніж у Великобританії.

З історії породи

Немає сумніву, що англійський сетер пішов від спанієлів. Честь створення цієї породи належить Едварду Лавераку (1815-1877) . Сеттинг-спанієль, якого багато сучасних авторитетів визнають предком англійського сетера, використовувався ще в XVI столітті для полювання на куріпок і перепелиць. Шляхом інбридингу і жорсткого відбору Лаверак отримав лінію, яка завдяки йому досягла в XIX столітті повної досконалості і стала основою створення сучасного англійського сетера.

Витримки із стандарту

Загальний вигляд. Собака середнього зросту, чистих і плавних ліній, елегантна в поставі і рухах.

Окрас. Чорно-крапчастий, жовто-крапчастий, коричнево-крапчастий або триколірний (чорний, білий і темно-рудий); переважно без великих плям, тільки з крапом по всьому тілу.

Голова. Довга і помірно суха, з добре вираженим переходом від лоба до морди. Мочка носа чорна або темно-коричнева залежно від забарвлення (сорочки).

Хвіст. Посаджений майже на одній лінії із спиною; не кучерявий і не обскубаний, злегка зігнутий у формі шаблі, але без тенденції підніматися вгору.

Лапи. Дуже щільні і компактні, добре захищені шерстю, яка росте між пальцями.